ШЕКСПИР. СОНЕТ L
__________________________________________
Пусть тяжек путь, но я его избрал.
Скрипит седло, натружена подпруга.
Тоске – вино, а путнику – привал,
За сотню миль от дорогого друга.
Мой конь влачит печаль моей души
Он еле тащится от непосильной ноши –
Негоже вдаль от радости спешить,
Бежать от счастья, загоняя лошадь.
Не шпоры окровавленной удар –
Но боль моя не пожалеет шкуры,
Не внемлет стонам, тщетны череда
Обид коня и слез фиоритуры.
Стон моего коня немного значит,
Коль горе впереди – о радости не плачут.
________________________
How heavy do I journey on the way,
When what I seek (my weary travel′s end)
Doth teach that ease and that repose to say,
′Thus far the miles are measured from thy friend.′
The beast that bears me, tired with my woe,
Plods dully on, to bear that weight in me,
As if by some instinct the wretch did know
His rider loved not speed, being made from thee:
The bloody spur cannot provoke him on
That sometimes anger thrusts into his hide,
Which heavily he answers with a groan
More sharp to me than spurring to his side;
For that same groan doth put this in my mind:
My grief lies onward and my joy behind.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
