Пропущен удар,я теряю сознанье,
Порвалась с реальностью нить,
Душа вопиет о нужде покаянья,
А дух у Христа просит жизнь.
Слеза потекла,рассекая ланиту,
В агонии сердца кричу,
"Христос,помоги,не хочу быть убитым,
К Тебе прихожу,как к врачу."
Боль сердца уймет,исцелит души раны,
С любовью Своею возьмёт под покров,
Разрушит решительно дьявола планы,
Тем самым ему вынося приговор.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
