* * *
Цвели каштаны, майских дней начало,
Весны дыхание пьянило без вина,
Сама любовь, казалось, в воздухе витала,
Сердца невидимой рукой соединяла,
Внутри звенела радость, как струна!
* * *
В разгаре лето, море, турпоходы,
И песни под гитару до утра,
Родная рядом, единение с природой.
И в доме нашем мир и тёплая погода,
Слиянье душ и зрелости пора.
* * *
Кружатся листья в воздухе печально,
Клин журавлиный уплывает высоко.
А в сердце угасания начало
Любви последней, обречённой изначально.
Принять нам осень жизни не легко.
* * *
Зима, метель стучит в окно и стены,
Тоской и одиночеством дыша.
Друзья и близкие уходят постепенно,
Тревожат мысли о прожитой жизни бренной
И к Богу чаще тянется душа…
Владимир Штонда,
Харьков, Украина
Всё в стихотворении "Виноградная лоза".
Прочитано 8735 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
