Пойми, все чужое – чужое,
Любовь, деньги, слава, еда…
Дается другому Судьбою,
И мысли о том – Суета.
Чужое к себе не приложишь,
Чужое – по карме чужой,
Чужим ты свое не умножишь,
Знай: все, что твое – то с тобой…
Нигде за другим не поспеешь,
Все будет иначе, не так,
И если дано – преуспеешь,
И это не зависти флаг.
И если нет в сердце стремленья,
То вряд ли осилишь и путь,
И коль не дано вдохновенье,
То силой его не вдохнуть.
Бери только то, что с тобою,
К чему устремляется ум,
Иль то, что дается рукою,
К чему есть пристрастие дум…
Чужие плоды есть чужие,
Они для тебя лишь мираж,
И даже пусть люди родные –
У каждого свой саквояж…
У каждого личные боли
И каждому личный совет,
И каждому личная доля
И там для тебя, может, нет.
Есть в каждом свое безрассудство
И есть в каждом мудрость своя,
И жизнь для любого – искусство,
Какой ни была бы Судьба…
Поэтому снова и снова,
Чужое оставь для других
Чужое – для мысли оковы
И в жизни твоей это – миф.
Наталия Маркова,
Россия, Ростов-на-Дону
семейная, религиозная образование высшее, интересы - религиозные стихи и проза
Прочитано 3189 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ты не оставишь - Скоромная Анна Мой Небесный Отец еще никогда не оставлял меня.
И поэтому эти строки посвящены Ему.
Война... (детей и родителей) - Тамара Локшина Когда смотришь на пройденный этап то кажется все проще чем было на самом деле, а в настоящем - как на войне за патронами бегаешь к Слову, на колени и так много раз... А бывает еще больше огня на себя вызовешь и просто обессилишь...
Две шаги на лево,
две шаги на право,
шаг вперед
и две назад ;)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
