Просто хочу я знать,
Что на душе лежит,
Что отражает взгляд,
Что заставляет жить;
Чем твой внутренний мир
Полон, а может - пуст,
Как этот день прожит,
Что - за улыбкой уст.
Ты мне не скажешь всего,
Душу не выльешь мне,
Только мирка своего
Чуть приоткроешь дверь.
Вот и порог." Пока! ".
Не обернусь я вслед.
Тщетно в груди искать
Ели заметный след.
Комментарий автора: Этот стих заставляет подумать об открытости. В первую очерь перед Богом. Я буду очень рад что он вам поможет.
Андрей Лесниченко,
Киев, Украина
Господь дал мне прекрасный дар, которым я хочу послужить Господу.
Прочитано 12541 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
