Про що взагалі думають ці горіхи?
Що змушує їхні голови лускати
І пускаючись гілляччя летіти дололу?
Вони скидають свою кожуру
Оголюють свою зморшкувату шкаралупу
Коли їх розбити можна побачити уже не пульсуючі мізки
Вкриті плівкою звилини рослинних істот
Чотирикамерне серце яких уже не перекачує сік
Дві пари легень ампутованих осінню
Замотаних у целофан гіркоти
Мені стає лячно при думці що хтось може це їсти
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
І нам стає лячно при думці,
Що хто-то твій ляпус жує.
Мабудь не у Божій "кожурці"
Серденько бідненьке твоє?! Комментарий автора: Нам - це кому? Тобі ясновельможному екстразнавцю поетичних вірувань?
Баллада о Божьей любви - Mazurok Svetlana Дорогие читатели, поздравляю вас с прекрасным праздником Пасхи.
Очень хочу поздравить и подарить вам это стихотворение, считаю его одним из лучших (на сегодняшний момент). Пожалуйста, читайте и не судите строго, это просто пасхальное стихотворение, потому что я очень люблю Пасху, ведь Христос ВОСКРЕС! И в нашей жизни есть живой Господь!
А если кто-нибудь захочет перепечатать это стихотворение, пожалуйста, напишите мне.
Живите со Христом и будьте счастливы! Всех с ПРАЗДНИКОМ!!!
